Warning: fopen(/var/www/ch9e6d3249/www/rent.lviv.ua/template-assets-cache/73b33io4c5mgvsapfio1g35hp3txt) [function.fopen]: failed to open stream: Disk quota exceeded in /var/www/ch9e6d3249/www/rent.lviv.ua/plugins/system/jat3/core/head.php on line 427
Магічний квадрат Ринку - Оренда квартир у Львові подобово. Зняти квартиру, житло. Готелі.

Квартири подобово Львів - всього від 150 грн за добу.Пропонуємо недорого зняти квартиру у Львові, переглянути готелі Львова.

Агенція Нерухомості Ковальської Тетяни, 79039, Львів, Квітки-Основ'яненка вул. 10
(067).926-06-04оренда на одну добу? — дзвоніть в день поселення! :) Тетяна

Оренда подобово

Оренда подобово

Переглянути одно-, двох-, трьох-, чотирьох-кімнатні квартири, особняки та міні готелі і орендувати найкращий варіант на добу або на годину!

Детальніше...

Готелі Львову

Рецепція готелю Опера, Львів

Опис і фотографії апартаментів, ресторанів, послуг найдоступніших і шикарних готелів Львова.

Детальніше...

Екскурсії

Домініканський Собор у Львові

Знайомство зі старовинними пам'ятками архітектури та історичними місцями Львова та області у різноманітних екскурсіях.

Детальніше...

Бронювання

Бронювання

Прості правила оренди, бронювання (замовлення) квартир, міні готелів у Львові допоможуть заощадити час, гроші і уникнути неприємних ситуацій.

Детальніше...

Як сплатити?

Як сплатити?

Якщо Ви хочете сплатити заздалегідь Ваше розміщення в апартаментах, то можливі наступні варіанти оплати.

Детальніше...

бронирование только при аренде от трех суток!

Магічний квадрат Ринку

  • PDF

Варто оглянути: площу Ринок, собор Св. Юра, вірменську церкву, кафедральний костел, каплицю Боїмів, оглядову площадку на горі Високий Замок, історичний музей, львівську картинну галерею. Спробувати львівську каву, пиво, нарешті закохатись.

Серцем Львова є площа Ринок, ії оточують 45 кам'яниць. Проте їх нумерація закінчується на номері 46. А все тому, що номер 1 – це Ратуша. Теперішня її споруда вже третя в історії міста. Перша дерев'яна будівля – згоріла 1527 р. Нову будову, як і більшість середмістя, звели в ренесансному стилі. 1826 р. міська комісія, що досліджувала стан ратуші, дійшла висновку, що після незначного косметичного ремонту будівля ще простоїть певний час. Кажуть, що мало не під час ухвалення цього рішення вежа впала. Втілену в життя творчу ідею арх. Ю. Маркля та Ф. Трешера тодішні мешканці не любили і емоційно називали «великим огидним комином». Проте минули роки – і сьогодні більшість львів'ян вже не може уявити Ринку без нинішньої ратуші. Понад півтора століття на вежі працює годинник, що прибув до Львова з Австрії.

З 1630 р. палаццо Бандінеллі (Ринок, 1, кін. ХVІ-ХVІІ ст.) володів флорентієць Роберто Бандінеллі. Саме йому Львів завдячує вдосконаленням регулярних поштових перевезень. Отримавши нобілітацію та патент, цей активний син Півдня з 1629 р. за допомогою кур'єрів доправляв листи зі Львова до міст Західної Європи. Щоправда, за спогадами сучасників, сам Бандінеллі відзначався запальним характером, котрий вельми ускладнював життя його сусідів. Зараз палац є філією історичного музею. Черное зданиеЧорна кам'яниця Чорна кам'яниця (Ринок, 4) – одна з візитних карток міста. Основна частина будинку спроектована та виконана італійськими архітекторами Петром Барбоном та Павлом Римлянином. На тлі чудового діамантового рустику та фігур святих і Мадонни особливе враження справляє постать Св. Мартина, що ділиться з жебраком половиною свого плаща. Збудована з пісковику, що під впливом дощу та вітру з часом темнішав, кам'яниця відрізнялась від інших темно-сірим кольором. З лівого боку від входу на її фасаді є характерний виступ. Це єдина на Ринку лавка для сторожа. Королівська кам'яниця (Ринок.6) свої шість вікон отримала завдяки поєднанню двох перепланованих готичних кам'яниць (арх. П. Барбон та П. Римлянин). Будівлі та земельну ділянку придбав грецький купець з острова Крит Константин Корнякт. Справи підприємливого грека були настільки успішними, що він став найбагатшим громадянином Львова. Після його смерті будинок продали, і з часом він потрапив у власність Якуба Собєського, батька майбутнього польського короля Яна III. В 1634 р. короткий час тут мешкав інший король – Владислав IV. В часи Яна III будівлю прикрасили гарним фасадом із постатями рицарів на аттику. Варто увійти всередину будівлі, щоб потрапити на «Італійське подвір'я» та оглянути експозицію львівського історичного музею «Королівські палати».

У XVII ст. львівський латинський архієпископ мав у цьому палаці (Ринок,9) шістдесят вісім багато декорованих кімнат. Частину оздоби для знаменитої Золотої зали спровадили аж із далекого Ґданська. В будинку свого часу гостили королі Сигизмунд III Ваза та Владислав IV, а в 1673 р. помер король Міхал Корибут Вишневецький. Великого розголосу будівлі надало весілля дочки львівського старости Софії Сенявської. її наречений С. Денгорф засвітив для втіхи гостей 600 смолоскипів та 400 ліхтарів і веселив їх вином, котре лили дощовими ринвами з бочок. У 1909-1914 рр. тут був клуб для англійців, що мешкали уЛьвові.

Палац Любомирських (Ринок, 10) втратив свою початкову архітектуру через чисельні перебудови. До будівлі доклали рук арх. Бернард Меретин та Ян де Вітте. Тут довгий час жила шляхетська родина Любомирських. Над внутрішньою оздобою будинку працювали митці С. Фесінгер та С. Кодецький. Певний період будинок був палацом губернатора Галичини, а в XIX ст. його придбало українське товариство «Просвіта». ЗО червня 1941 р. група українських діячів на чолі з Я. Стецьком з балкону будівлі оголосили «Акт відновлення української держави». Кожний, хто оминає будинок, звертаючи на вулицю Руську, змушений робити зайвий крок, щоб оминути декорований контрфорс, який підпирає будинок.

Перший погляд на венеційську кам'яницю (Ринок, 14, арх. Павло Щасливий), а особливо його колористичне розмаїття, дає нам уявлення про численні перебудови, котрим було піддано львівські кам'яниці. До ії вигляду доклали рук архітектори П. Римлянин та П. Щасливий. Над вхідним порталом прилаштувався крилатий лев із розкритою книгою, що мав вказувати на присутність у Львові представника славної Венеційської республіки.

Массаровский домМассарівський дім На західній стороні Ринку (№24) стоїть будинок, знаний у минулому як Гібльовський та Массарівський. В XVI ст. він був власністю знаменитої родини Шольців. Пізніше він перейшов у власність до італійця Антоніо Массарі. У XVIII ст. стіни кам'яниці прислухались до розмов, що їх російський цар Петро з провадив із місцевими русинами та польською шляхтою. Від 1946 р. будинок належить історичному музею. В інтер'єрі непорушними збереглись різьблені віконні обрамлення XVII ст. Сьогодні, поміж інших цікавих експонатів, тут перебуває одна з найголовніших таємниць Львова. Це флюгер – Левчик, що раніше ловив вітер на старій ратуші. Кажуть, він падав з неї лише перед тим, як мала статися велика біда. Востаннє флюгер упав вже разом з будівлею ратуші.

Кам'яниця Геппнерівська (1610 р., Ринок, 28) – важлива пам'ятка епохи ренесансу. Навколо вікон будівля декорована латинськими написами моралізаторського характеру. Окрему увагу варто звернути на декор вхідних дверей. У будинку, що стояв на місці теперішнього, очікував на страту козацький ватажок Іван Підкова. Саме цей сміливець втрутився у політичні справи турецького васала Молдавії, і султан надіслав до польського короля умову його арешту та страти. Справа була неприємною, однак вищі державні інтереси таки перемогли. Екзекуція козака відбулась 16 червня 1578 р.

На фасаді будинку № 45 (1803 р.1. котрий є одним з найкращих у місті зразків стилю ампір, можемо віднайти невеликі фрагменти готичного стилю. Однак найцікавішим є його історичне минуле. На початку XX ст. тут містилась єдина в Галичині фабрика з виробництва свічок та воскових виробів. Фірма мала великі прибутки, бо забезпечувала місто засобами для освітлення вулиць. І все ж найголовнішою родзинкою був розташований на партері знаменитий ресторан «Атляс». Це було місце, де збиралась львівська артистична богема. Атмосферу закладу чудово доповнювали стіни, декоровані творами мистецтва та жартівливими віршами із витягами з «внутрішнього статуту».

Легенда каже, що у другій чверті XVII ст. у будинку за адресою Ринок, ЗО мешкав купець Лушковський разом із дочкою Ядвішкою. Під час свого візиту до Львова король Владислав IV Ваза так закохався в чарівну львів'янку, що забрав її із собою до Варшави. Однак королі невільні у сердечному виборі. На вимогу папського нунція та найвищих достойників держави Владислав одружився 1637р. з принцесою Цецилією Ренатою. Саму ж Ядвішку також віддали заміж за шляхтича Яна Виписького, котрому компенсували «незручності» шлюбу маєтком у Литві. Попри одруження король незрадив кохання. Саме на руках Ядвішки він і помер у квітні 1648р.

Аптека-музей – одна з головних родзинок Львова (Друкарська, 2). Оглянувши інтер'єр її передпокою, слід пройти до наступних кімнат, щоб опинитись в оточенні фармацевтичного обладнання для вироблення ліків, упаковок, котрим більше ніж сто років, шаф для зберігання наркотиків та отрути, помешкання та робітні аптекаря. Звернувшись до порад вказівників, можна навіть потрапити у вологі та дещо моторошні підземелля із залишками, як припускають, підпільної лабораторії.

По материалам: Автомобильная прогулка по Украине; http://www.baltia.com.ua/

Останнє оновлення на Субота, 27 жовтня 2012, 14:19

You are here: Статті Важливо Організація екскурсій по Львову